Степан Бандера загинув у Мюнхені у 1959 році. Одного з найвідоміших українських націоналістів XX століття було вбито за замовленням радянської влади. Більше на munichski.eu.
Бути Степаном Бандерою
Степан Бандера з юного віку перейнявся теорією українського націоналістичного руху. В історію він увійшов як засновник Організації українських націоналістів (революційна), палкий борець за українську державність та противник радянської влади.
У 1933 році Бандера та його однодумці спланували та здійснили вбивство Олексія Майлова та Броніслава Перацького. Особливого розголосу набула розправа з Майловим, адже він був серед відповідальних за спланований штучний голод в Україні на початку 1930-х років. Майлов працював у радянському генконсульстві у Львові. Представники ОУН мстилися причетним до пригнічення української нації.
Мюнхен став одним з міст, у якому довелося жити Степану Бандері. За його революційну діяльність радянські спецслужби прямували за ним по п’ятах. Український борець за свободу постійно змінював місця проживання. Разом з родиною він жив у Берліні, Гільдесгаймі, Інсбруку, Зеєфельді, Штарнберзі.
Це вже були повоєнні роки. Втім, полювання на Бандеру тривало. Ба більше, не на одного Степана, а й на його дітей та інших родичів. Німецькі міста змінювалися одне за одним. Але, зрештою, родина вирішила осісти у Мюнхені у 1954 році. Степан мріяв, щоб дочка Наталка здобула добру освіту.
Батьки вирішили приховувати від дівчинки, якою важною особою є насправді Степан. Вони боялися, що правда наражатиме їх дитину на небезпеку. Згодом Наталка згадувала, як читала в українських газетах про героїчного Степана Бандеру. Втім, вона не знала, про кого йдеться. Різні розмови та збіги обставин з часом наштовхнули спостережливу дівчину на здогадки. Одного разу дехто з оточення родини випадково обмовився. Тоді Наталка відкинула будь-які сумніви — Степан Бандера був її батьком!
Вбивство
Мюнхен був прихистком для Степана до самої його смерті. Він мав паспорт на ім’я Штефана Попеля. Деякі історики вважають, що документ залишився йому від українця Степана Попеля. Той, своєю чергою, був відомим чемпіоном з шахів на Західній Україні. Після закінчення Другої світової війни він емігрував до Європи. Про можливі життєві перетини цих двох особистостей нам достеменно невідомо.
Злощасного 15 жовтня 1959 року сталася страшна трагедія. У під’їзді будинку, що розташований за адресою Крайтмайр, №7, на Степана вчинили напад. Близько першої години дня його знайшли саме там. Він був залитий кров’ю, але ще живий. Втім, врятувати легендарного українського націоналіста не вдалося. Пізніше медичною експертизою було встановлено, що смерть відбулася через отруєння ціанідом калію.
Ще трохи згодом стало відомо, що вбивство скоїв Богдан Сташинський, який перебував на службі у Кремля. Він вистрелив Степану в обличчя з пістолета, начиненого отрутою.
Слід КДБ
Радянські пропагандисти почали оперативно розповсюджувати інформацію про те, що вбивство скоєно за замовленням Теодора Оберлендера. Подібні звинувачення на адресу міністра у справах біженців ФРН були безпідставними та зухвалими. Втім, радянська пропаганда традиційно застосовувала будь-які прийоми для отримання необхідного ефекту. У хід йшли всі засоби, навіть абсолютно дикі. Але офіційний Бонн, що був столицею ФРН у 1949-1990 роках, серйозно це не сприйняв.
Кремлівські провокатори не здавалися. Вони почали поширювати чутки серед українських емігрантів, що Бандеру вбили західнонімецькі спецслужби. Поліція навіть не стала розглядати цю версію. Пояснити це можна було співпрацею Бандери та офіційного Лондона. Отже, Бонн не став би провокувати неминучий конфлікт з британцями.
Справжнього виконавця та замовників вирахували у 1961 році. Саме тоді судові органи Німеччини проголосили, що Степана Бандеру вбили за наказом Хрущова та тодішнього голови КДБ СРСР Шелепіна. Самого виконавця, Богдана Сташинського, судили у 1962 році. Він був засуджений на вісім років позбавлення волі.
Верховний суд Німеччини затвердив, що вся відповідальність за вбивство Степана Бандери лежить на уряді Москви.
Багато років по тому «Комсомольская правда» оприлюднила слова Володимира Крючкова, який очолював КДБ СРСР у 1988–1991. Він визнавав, що вбивство засновника ОУН стало особливим. Адже це було одне з останніх політичних вбивств КДБ «небажаних елементів».
Ім’я, яке не дає спокою
Степана Бандеру поховали у Мюнхені на цвинтарі Вальдфрідгоф. Але і після смерті борець за незалежність України не знайшов спокою. Його особистість продовжує хвилювати розуми та серця. На жаль, відомі випадки, коли могила Бандери страждала від рук прокремлівських пропагандистів та екстремістів. Після того, як російська влада розпочала повномасштабну війну проти незалежності України, московські пропагандисти за вказівкою Кремля називають Степана Бандеру українським нацистом. Вони намагаються затаврувати борців за українську державність та незалежність певними ярликами. Але приклад та натхненність українських патріотів увійшли в історію назавжди.